За спекотної погоди необхідно носити одяг з бавовняної тканини, який забезпечує швидку віддачу тепла й оберігає від перегрівання. Влітку за теплої сонячної погоди діти можуть ходити в легких одношарових костюмчиках без рукавів або сарафанчиках, на голові повинна бути панамка зі світлої тканини або шапочка з козирком для захисту від сонця.

Навесні і восени за дощової погоди верхній одяг має бути з непромокаючого матеріалу з підстібками, що має хороші теплозахисні властивості. Дуже зручні куртки або комбінезони на синтепоновій підкладці: вони легкі, досить теплі і, що важливо, легко перуться і швидко сохнуть. Кількість шарів одягу між білизною і курткою залежить від температури повітря.

 Якщо на вулиці холодно, замість однієї товстої теплі речі краще одягти дві легкі й менш теплі. Між шарами одягу створюється повітряний прошарок, що сприяє збереженню тепла. Більш тонкі речі не утрудняють руху і менше важать, що для дитини дуже важливо.

 Верхній зимовий одяг захищає дітей від холоду, вітру та вологи, тому має складатися не менше ніж з двох шарів: нижнього — теплозахисного і верхнього — вітрозахисного, що оберігає від проникнення під одяг зовнішнього повітря. Конструкція зимового одягу повинна забезпечувати велику герметичність, що виключає надходження холодного повітря через застібки, комір, рукави.

Крій одягу має велике значення для профілактики переохолодження. Комплект з куртки і напівкомбінезона (утеплені брюки з грудкою і спинкою на лямках) найбільш зручний. Куртка під час активних рухів дитини (нахилів, підйомів рук угору) піднімається, оголюючи поперек, а спинка напівкомбінезона її прикриває. Цільнокрійний комбінезон не зручний для прогулянок дітей дошкільного віку: він сковує рухи, його незручно одягати і важче вичистити, висушити після прогулянки.

Між білизною та верхнім одягом (залежно від погоди) можуть бути сорочка і светр або тільки сорочка, колготки і рейтузи або тільки колготки.

За прохолодної погоди, а також узимку за відсутності сильних морозів дітям рекомендовано носити в’язані шапки, які добре прикривають лоб і вуха. За сильних морозів для щільного прилягання під теплу шапку слід одягати тонку трикотажну шапочку з вушками, яка зав’язується під підборіддям. Добрим захистом від вітру слугує капюшон куртки, одягнений поверх шапки.

За умов часто мінливої погоди не може бути універсального зимового або осіннього одягу. Одяг дитині потрібно підбирати щодня, залежно від температури повітря, вологості і сили вітру.

Пам’ятайте: ношена річ холодніша за нову. Майте це на увазі, якщо ваша менша дитина доношує куртку за старшою.

 У вуличному одязі дитина знаходиться не тільки на прогулянці, а й у громадському транспорті, у магазинах. У цих випадках потрібно мати можливість зняти частину одягу, щоб дитина не пітніла.

 У кожному разі одяг повинен бути чистим, красивим, яскравим і викликати в дитини радість і гарний настрій.

 

 

Дитяча стопа, порівняно зі стопою дорослої людини, має низку морфологічних особливостей. Вона ширша в передній частині і звужена в п’ятковій. У дітей дошкільного віку на підошві сильно розвинена підшкірна клітковина, що заповнює склепіння стопи, що нерідко призводить до діагностичних помилок. При цьому діти часто скаржаться на швидку стомлюваність, головний біль і біль у гомілці і стопі. У них також порушується хода. Форма стопи впливає також і на стан постави і хребта дитини. Стопа визначається розташуванням особливих рефлексогенних зон на підошовної поверхні, що забезпечують зв’язок стопи з різними системами організму (серцево-судинної, дихальної та ін.).

Таким чином, стопа, завдяки унікальній будові і важливим функціям, впливає на весь організм.

 

Яким має бути взуття для дошкільника?

 

 

ГРІ — це велика група гострих вірусних захворювань, які характеризуються повітряно-крапельним шляхом передавання та переважним ураженням верхніх дихальних шляхів. Грип є найбільш поширеним гострим респіраторним вірусним захворюванням, особливість якого полягає у надзвичайно швидкому поширенні і вираженій інтоксикації. Механізм передавання вірусу грипу — повітряно-крапельний. Грип може призвести до тяжких ускладнень з боку легеневої, серцево-судинної, нервової, ендокринної систем.

 

Профілактичні заходи спрямовані насамперед для підвищення резистентності організму до дії збудників грипу, а також інших ГРІ та ГРЗ.

Ефективними, особливо в період підвищення захворюваності, фахівці відзначають такі методи профілактики:

 

Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема:

Органи дихання в малюків ще не достатньо міцні, тому будь-яка інфекція верхніх дихальних шляхів здатна викликати запалення бронхів (бронхіт) у дитини. Будьте особливо уважні і в тому випадку, якщо у вашій родині хтось курить. Адже вдихання малюком тютюнового диму з повітря також сприяє появі бронхіту.

 

Якщо в малюка наявні всі ознаки застуди, і, крім того, його мучить сильний кашель, лікар часто ставить діагноз гострий бронхіт. На початку хвороби кашель, як правило, сухий. Через деякий час він стає м’якшим. Якщо напади супроводжуються свистячим диханням, то, швидше за все, це обструктивний бронхіт.

Другий варіант бронхіту характерний тим, що ви, стоячи на невеликій відстані від дитини, чуєте, як вона зі свистом видихає повітря. Бронхи в дітей вузькі, а при набряках просвіт у них стає ще тоншим. Тому повітря проходить крізь них важко.

 

Повторюваний бронхіт у дитини підступний тим, що виснажуються стінки бронхів і збільшується шанс появи в майбутньому астми. Тому важливо починати лікування будь-якого кашлю відразу ж і не зупинятися, поки він повністю не мине.

Перше, що потрібно зробити при бронхіті в дитини, — зняти спазм бронхів. Для цього лікар випише спазмолітики або протинабрякові засоби. Можливо, він порекомендує парити малюкові ноги або ставити гірчичники на литкові м’язи.

Спеціальний масаж допоможе очистити бронхи дитини від слизу, що накопичився. При мокрому кашлі допомагає компрес. Але запам’ятайте, що при свистячому диханні (а також за високої температури) робити малюкові масаж і зігріваючі компреси на грудну клітку не можна.